Чи знайдеться в Ірпені вулиця для Наталі Околітенко?

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 21.11.2018 16:57
  • 0

Відомий науковець Микола Колбун за дорученням наукової ради Міжнародної асоціації лікарів інформаційно-хвильової терапії звернувся до в.о. Ірпінського міського голови Анастасії Попсуй із пропозицією вшанувати пам’ять видатної ірпінчанки, письменниці, доктора біологічних наук і громадської діячки Наталі Околітенко, назвавши її іменем одну із вулиць міста.

«Наталя Околітенко зробила дуже багато для розвитку сучасної науки і культури, є автором численних художніх та публіцистичних творів, науково-популярних книг, навчальних посібників тощо. Спільно з нею ми створили нову медичну парадигму співпраці з організмом і його мікробіотою. Суть у тому, що віруси та бактерії є неодмінною складовою внутрішнього середовища, в якому відбувається процес обміну речовин. А це означає, що нам доведеться змінювати уявлення про саму хворобу і засади офіційної медицини, які заклав Парацельс із його установкою виривання недуги з коренем за допомогою активнодіючого лікувального чинника», – зазначив директор Інституту інформаційно-хвильових технологій, академік УАН ЄАН, доктор технічних наук, професор Микола Колбун.

Відкриття Нобелівського рівня 

Практичні досягнення нової медичної парадигми Колбуна та Околітенко вилились у  надзвичайні досягнення в безмедикаментозному лікуванні більшості хвороб, у тому числі у лікуванні резистентного туберкульозу, який у світі вважається невиліковним, з приводу чого 26 вересня 2018 р. відбулася Нарада на найвищому рівні в ООН. Інформаційно-хвильова технологія (далі – ІХТ), застосована в лікуванні туберкульозу, повертає чутливість туберкульозної палички до антибіотиків, що є відкриттям Нобелівського рівня. Про це було повідомлено членам ООН, Президенту України та урядам країн, які мають високий рівень захворюваності на туберкульоз.

Рак, СНІД, безпліддя: інше бачення 

Наталя Околітенко спільно зі своїм колегою здійснили чимало загальнобіологічних досягнень і відкриттів, а також мають теоретичні і прикладні клініко-експериментальні здобутки. Науковці запропонували принципово нову теорію канцерогенезу, яка обґрунтовує причини виникнення раку, теоретично обґрунтували неспроможність інфекційної природи СНІДу і підтвердили практикою ІХТ імунодефіцитних станів. Розробили методики лікування безпліддя внаслідок гормональних і запальних розладів, упровадили органозберігаючі практики ІХТ у різних напрямках медицини, які дозволяють уникати хірургічних втручань у 50–70% хворих, вперше ввели і довели до медичної спільноти новий параметр медичного стандарту – екологічність, сформулювали інші підходи до доказової медицини і протоколів лікування в масовій медицині і розробили перехід до персоналізованої медицини. 

«Ці науково-теоретичні і клініко-експериментальні досягнення показують, що у майбутньому "сліпе" фармакологічне втручання в організм приречене, і ми стаємо свідками кінця ери домінування фармакології. Сьогодні ми впевнено говоримо про світовий пріоритет нашої випереджувальної медичної технології – інформаційно-хвильової терапії», – додає Микола Колбун. 

Наталя Околітенко під час презентації книги "Рось-Марія" Автор: Володимир Шилов

Науково-теоретичні основи нової медицини Наталя Околітенко і Микола Колбун виклали в наукових монографіях: «Антидогми медицини», «Рак – ошибка формообразования: Где? Когда? Почему? Как?», «ВИЧ в свете законов природы: альтернативный взгляд», а також у посібнику для вишів «Основи системної біології» (Н. Околітенко, Д. Гродзінський). У цих працях вперше теоретично сформульовані і доведені нові революційні підходи до живого. 

Наталя Околітенко в Ірпені Автор: Володимир Шилов

За свою наукову і творчу діяльність пані Наталя була неодноразово відзначена різноманітними преміями та званнями. Зокрема, 1986 р. вона була номінована третьою премією на конкурсі на найкращий твір про молодого сучасника, організованому журналом «Дніпро» в 1985 р., у 1989 р. отримала першу премію на міжнародному конкурсі журналу «Радянська жінка» за оповідання «Падав сніг». У 2012 р. – номінація на Національну премію України імені Т.Г. Шевченка за роман «Рось-Марія» та в тому ж році Наталія Іванівна стала номінантом літературної премії ім. Ірини Вільде.

І це – лише частина спадку, який залишила по собі Наталія Околітенко. Окрім того, ця жінка була відомою громадською діячкою і брала активну участь у культурному розвитку Ірпеня.

Представники творчої інтелігенції Ірпеня – діячі культури та мистецтва, письменники, журналісти, освітяни, будучи особисто знайомими з Наталею Іванівною, підтримують пропозицію Миколи Колбуна і сподіваються на те, що в Ірпені знайдеться вулиця, яка з гордістю носитиме ім’я нашої видатної землячки.  

 

 

Чи знаєте ви, що…

У співпраці з професором Миколою Колбуном, а також доктором медичних наук, професором Анатолієм Ярешком Наталя Околітенко зробила важливі наукові дослідження і відкриття. Зокрема:

  • Створена нова біологія клітини, відкритий «Закон безперервності самозародження життя». Це фундаментальне явище науково узагальнює закономірність, що нові форми життя зароджуються в клітині.
  • Зроблене важливе відкриття можливості повернення еволюційних відносин між мікро- і макросвітом у звичний для медицини стандарт. Підґрунтям для цього відкриття стали дослідження, проведені при лікуванні полі резистентного туберкульозу з допомогою ІХТ. При такому лікуванні відновлювалась частково або повністю чутливість мікобактерії до дії проти туберкульозних препаратів. Це фундаментальне, «нобелівське» досягнення показує,що спосіб впливу на хід природного процесу відбору на стійкі до дії антибіотиків популяції в потрібному для людини напрямку знайдений. Інформаційна компонента життя сьогодні ще може зупинити еволюційний розвиток в загрозливому для людства напрямку.
  • Доведено, що хвороби є контрольним механізмом еволюційного процесу, а також означена роль вірусів та мікроорганізмів у цьому процесі.
  • Обґрунтована необхідність співпраці з організмом та його мікробіотою, що стала основою нової медичної парадигми.
  • Введене та обґрунтоване поняття інформаційної компоненти життя, інформаційного («електромагнітного») гомеостазу та розумності живого і необхідність співпраці з живим на всіх рівнях біологічної організації від вірусу, мікроорганізму до організму людини.
  • Обґрунтована роль адаптаційних та кризових вірусів і означені межі та допустимість вакцинації.

 

Коментарі: