Мамолог Олександр Коваленко: «Рак не болить. Перевірятися треба щороку»

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter

Завідувач мамологічного центру Ірпінської міської поліклініки Олександр Коваленко каже, що знає, як зробити, аби рак молочної залози діагностували на ранній стадії у 90–95% випадків.

Нещодавно він отримав патент на винахід нової методики виявлення цього захворювання, яка має назву «симультанний спосіб скринінг-діагностики молочних залоз». Про своє ноу-хау лікар розповів Ірпінь.City.

Рецепт порятунку

У чому суть Вашого винаходу?

Те, що я запатентував, називається «корисна модель». Це означає, що я об’єднав два методи, які були відомі раніше, і запропонував застосовувати їх як один спосіб діагностики.

Перший із цих методів – це пальпація. Вона дозволяє зрозуміти ситуацію на 60–70%. Під час пальпації я оглядаю кожен сантиметр молочної залози, її форму, структуру, визначаю відсутність чи наявність деформацій. Під час пальпації можна знайти пухлину розміром понад сантиметр або й меншу, якщо вона розташована близько до поверхні. Можна визначити, чи збільшені лімфатичні вузли в пахових областях, що буває при ураженні раковими клітинами. Перевіряю, чи немає виділень, бо кров’янисті виділення можуть бути ознакою раку.

До цього я додав другий метод дослідження – ультразвукове сканування, яке здійснюється в комплексі з пальпацією. Річ у тім, що коли лікар проводить лише ультразвукове дослідження, він може прогледіти захворювання, бо іноді його неможливо виявити без пальпаторного обстеження. Наприклад, УЗД не виявляє, чи є виділення з молочної залози. Буває, що збільшені лімфатичні вузли можна знайти руками, а при УЗД їх важко помітити. Але якщо я вже знайшов їх під час пальпації, то буду прицільно шукати за допомогою ультразвукового сканування. Тому дуже важливо було поєднати ці два методи.        

Тобто завдяки Вашому способу діагностики мамографія більше не потрібна? 

Я не можу стверджувати, що моя методика – це альтернатива мамографії. Хоча в деяких випадках здатна створювати їй конкуренцію. Свій метод я рекомендую застосовувати, насамперед, тоді, коли мамографія відсутня. У нашому мамологічному центрі вона є. А візьмемо інші райони Київщини – наприклад, Васильківський, Макарівський, Іванківський – там немає мамографів. Звідти направляють для обстеження в Київ, в обласний онкодиспансер. Якщо ж використовувати мою методику, то обстежувати можна на місцях. Для цього достатньо підготувати фахівця, який може виконувати ці два способи обстеження. Апарат УЗД (або й два) є в кожному районі. Якщо ж виникає підозра на захворювання – тоді є сенс призначити дообстеження, направити на мамографію – туди, де її можна зробити.

Але головне, що ця методика дає можливість проводити в будь-якому районі скринінг-діагностику (від англ. screening — відбір, сортування), яка передбачає обстеження всіх жінок віком від 50 до 70 років — «групи ризику» — незалежно від того, є в них скарги чи немає.      

Пальпація молочних залоз

«Просіювання» в масштабах країни

Чи виправдане таке масштабне дослідження?

Дуже важливо виявити онкологічне захворювання на ранній стадії. Це, по-перше, врятування життя жінки, по-друге – збереження молочних залоз, по-третє – зменшення витрат на лікування. Якщо рак вчасно діагностували – операція невелика, ніякої хіміотерапії, жінка нормально живе й працює. А якщо процес задавнений – видаляється молочна залоза, лімфатичні вузли, пацієнтка отримує інвалідність, проходить дуже дорогу хіміотерапію, променеву терапію, дуже довго перебуває на лікарняному. Для лікування пізньої стадії раку задіється значно більше спеціалістів. Це все величезні гроші – вони можуть бути державні, а можуть бути особисті, якщо державне фінансування не покриває вартості якихось препаратів.

Так от, завдяки скринінг-діагностиці ми зможемо суттєво зменшити кількість запущених випадків хвороби до 5–10%. Нині показник по Україні – 25–30%.

Методом відбору при скринінг-діагностиці традиційно вважається мамографія. Усім жінкам за графіком роблять на мамографі рентгенівські знімки. Після цього лікар-рентгенолог каже: «Ось цю й цю жінку треба викликати і дообстежити». Тобто, «просіявши» 100 жінок, вибирають із них, наприклад, 20, у яких є якісь ознаки патології, і ці 20 проходять додаткове обстеження.   

Зараз скринінг-діагностика проводиться в недостатньому обсязі?     

В Україні вона взагалі не проводиться. У нас є програма скринінгу, є наказ Міністерства охорони здоров’я, але він не виконується. Чому? Тому що немає достатньої кількості апаратів-мамографів і фахівців, підготовлених саме для скринінг-діагностики. Державна програма не фінансується. Єдиний регіон, де вона виконується – це Львівська область. Міжнародний банк реконструкції та розвитку виділив на це 40 мільйонів доларів, за які закупили обладнання і навчили фахівців. Зараз у Львові діють чотири мамологічні центри, які моніторять усю область. Їм уже вдалося зменшити кількість запізнілих стадій раку до 12%.

А тим часом жінки хворіють по всій країні, і ми не можемо чекати, поки мамографи з’являться в кожному районі. Без скринінгу хворі часто потрапляють на обстеження лише тоді, коли самі знаходять у себе пухлину, а це буває вже пізня стадія.  

Виходом із цієї ситуації є моя методика. Якщо новий мамограф коштує 200 тисяч доларів, то апарат УЗД – в межах п’яти тисяч. При цьому мамографом можна обстежувати лише молочні залози, а апаратом ультразвукової діагностики – всі органи. До того ж, як я вже говорив, обладнання для УЗД є всюди.   

Але техніка – це ще не все. Для скринінг-мамографії треба підготувати двох фахівців. За європейськими нормами, дивитися знімок і ставити підписи під висновком мають двоє лікарів. Скринінг за моєю методикою може виконувати один мамолог, який пройшов підготовку й отримав сертифікат лікаря ультразвукової діагностики. Якщо його обстеження покаже, що жінка здорова – їй не треба їхати туди, де є мамограф. Таким чином ми зможемо охопити скринінг-діагностикою всю Україну, і виявляти рак на ранніх стадіях у 90–95% випадків.

Я практикую поєднання пальпації з ультразвуковим скануванням із 2008 року. До 2014-го я працював у Севастополі, і в той період проводив такі обстеження на великих підприємствах, використовуючи маленький портативний апарат УЗД. Це дуже зручно. Приїжджаю, наприклад, на завод, де працюють 250 жінок. За два тижні огляну всіх. А уявіть собі, як перевірити в поліклініці за місцем проживання 250 жінок, які працюють.

Мамологічний центр працює в Ірпінській поліклінці Олег Гриб

Програма для ірпінчанок

А чи існує доцільність у використанні Вашої методики в Ірпені, де є мамограф?

По-перше, для скринінгу методом мамографії потрібен ще один лікар. По-друге, мамографія – процедура досить тривала, а для пальпації й УЗД достатньо семи хвилин. До того ж, плівка для мамографії зараз коштує 270 грн, а моя методика передбачає лише витрати на гель.

Є ще такий аспект. Жінка приходить на прийом і скаржиться, що болять груди. Таке буває досить часто. Якщо огляд, проведений за моїм методом, показує, що змін у молочних залозах немає, можна відразу призначити препарат, який прибере цей стан. Якщо ж пацієнтка потрапляє до лікаря, який не використовує цю методику, він її оглядає й направляє на мамографію. Рентгенолог робить знімок і готує висновок, із яким жінка знову йде до мамолога. Він дізнається з цього висновку, що змін у молочних залозах немає, і лише тоді виписує призначення. Є різниця? А якщо це перевести в гроші? В одному випадку держава платить за три лікарські прийоми, а в другому – за один.

Скільки жінок обстежуються зараз у вашому центрі?

За рік через мій кабінет проходить до трьох тисяч жінок. Це замало. В Ірпінському регіоні зареєстровані близько 13800 жінок віком від 50 до 70 років. Відповідно до протоколу, скринінг-діагностика для цієї вікової групи має виконуватися хоча б раз на два роки. Щоб дотриматися цього принципу, треба оглядати 6,5–7 тисяч жінок за один рік. Застосовуючи свій спосіб діагностики, я зможу оглядати таку кількість жінок. Але для цього потрібно прийняти міську програму скринінгу.  

Ультразвукове сканування

Що саме вона повинна передбачати?      

Повинна бути система. Жінки мають приходити на огляд за планом, як на флюорографію. Це було б велике досягнення. Ми могли б усій Україні показати, як це робити. Можливо, хтось брав би з нас приклад, хтось би приїхав повчитися. Але поки що це дуже складно робити. Не останній чинник – фінансування. Для того, щоб виконувати такий обсяг складної й відповідальної роботи, недостатньо зарплати в чотири тисячі гривень. За день треба оглянути 25–30 жінок, і не просто оглянути, а й проаналізувати дані.

Але як зобов’язати їх проходити обстеження у випадку прийняття такої програми?

Є категорія жінок, у яких ніколи немає часу. Є ті, які думають: «У мене немає грошей, чого я піду?» Хоча профілактичний огляд – це безкоштовно, і пацієнтки, в яких ми запідозрюємо захворювання, теж за обстеження не платять. Інші вважають, що не треба йти до лікаря, якщо немає болю – не знаючи, що рак не болить. Деякі, хоч і знаходять у себе щось підозріле, сподіваються, що «само пройде». Приходять через рік – а вже трохи запізно... Є ще категорія тих, які просто бояться дізнатися, що в них щось не так. Канцерофобія (страх захворіти на рак – ред.) – це дуже небезпечна штука. Тому єдиний спосіб – установити обов’язкове правило: якщо ви підписали з сімейним лікарем декларацію, то повинні вчасно пройти огляд у мамолога. Сімейний лікар, знаючи, скільки серед його пацієнтів жінок, яким більше ніж 50 років, має зобов’язувати їх приходити на обстеження молочних залоз за графіком.

Чи багато випадків захворювання на рак молочної залози в Приірпінні?

Щороку він діагностується у 40–45 жінок.

Наш центр відкрився на Покрову у 2016 році. За той рік було виявлено 40% задавнених випадків захворювання. Вже наступного року нам вдалося знизити цей показник до 19,6%. Тому відкриття мамологічного центру – це дуже правильне рішення, яке тоді прийняв наш мер.

Як часто жінці треба з’являтися на профілактичні огляди?

Якщо нічого не турбує, немає ніяких підозрілих утворень – тоді раз на рік. Бо одна справа – коли жінка сама себе оглядає, а інша – коли її огляне фахівець. Бажано регулярно обстежуватися після 40 років, а після 50 це робити обов’язково.

Олександр Коваленко Олег Гриб

Обрії

Скільки лікарів працює в мамологічному центрі?

Крім лікаря-завідувача є ще півставки рентгенолога-мамолога і чверть ставки лікаря УЗД. Фізично це дві людини, але ми досягаємо хорошого показника, обстежуємо якісно, на високому рівні. Виконуємо, фактично, весь спектр обстежень. Навіть в обласному онкологічному диспансері не роблять усього, що робимо ми – наприклад, там не проводять внутрішньопротокового обстеження.

Яким чином Ваша методика має поширитися по країні?  

Я зустрічався з головним мамологом України, з директором Національного інституту раку, маю з їхнього боку підтримку. Зараз ми це питання обговорюємо, думаємо, як це зробити. Підготував статтю для наукового журналу. Але потрібен час.

На стіні у Вашому кабінеті є ще один патент на винахід…   

Я отримав його у 2003 році, коли запропонував спосіб лікування гнійного лактаційного маститу. Раніше єдиним методом вирішення цієї проблеми було оперативне втручання. Я розробив методику, яка дозволяє лікувати без операції. Під контролем апарата УЗД я проникаю шприцом у порожнину, забираю звідти гній, проводжу місцеве лікування – і жінка через пару днів може годувати дитину.

Коментарі:

Останні новини