«Ірпінський вісник» по-новому

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 23.11.2018 13:10
  • 0

Ось і настав той момент, якого сотні редакцій в усій Україні чекали – хто з великими сподіваннями на незалежне професійне життя, хто – з острахом або й розумінням, що їхні видання доживають останні місяці. До завершення процесу реформування комунальної та державної преси залишився місяць. Наша газета цей процес завершила. Що це значить? 

Уже з перших років незалежності журналістська спільнота піднімала питання про виведення преси з-під контролю влади – як центральної, так і місцевої. У цивілізованому світі преса, журналістика – ключовий елемент громадянського суспільства і демократії, безкомпромісний контролер влади.

За комуністичних часів газети були органами обкомів, райкомів партії. Після здобуття Незалежності їх засновниками стали обласні-районні-міські-селищні ради, пізніше до них приєдналися обл- та райдержадміністрації. Редактора за будь-яку «провину» могли заслухати на сесії ради, звільнити, призначити більш слухняного і лояльного. За роки Незалежності таких випадків у країні – сотні.

Україна, як член Ради Європи, ще у 2005 році взяла на себе зобов’язання здійснити реформу преси, адже у світі не залишилося й десяти країн, де ЗМІ контролюються владою. Але змінювалися уряди, президенти, а реформа так і не починалася – політичної волі влади хронічно не вистачало, ніхто не хотів втрачати слухняний медіа-ресурс…

"Ірпінський вісник" реформувався Фото: Олег Гриб

І ось із 1 січня 2016 р. почав діяти закон про реформу преси – комунальної та державної. Він стосується всіх газет, засновниками яких є органи державної влади й місцевого самоврядування (близько 600 видань). Законом надано право колективам редакцій самостійно обрати спосіб реформування, перетворивши комунальні підприємства у суб’єкти господарювання приватної форми власності, а владні інституції зобов’язали вийти зі складу засновників. Ба більше, владі з 2016 року взагалі заборонено засновувати газети. Держава зробила дуже дружні кроки назустріч пресі: все комунальне майно, яким користувались редакції, передано новим суб’єктам господарювання безкоштовно, приміщення – в оренду не менш ніж на 15 років за мінімальною ставкою. Тобто, новоствореним підприємствам залишилася матеріальна база, на якій можна здійснювати подальший випуск газет.

На жаль, в «Ірпінського вісника» ця матеріальна база вже давно зношена, її залишкова вартість дорівнює нулю. Техніка, на якій виготовляється газета, регулярно підводить. А втім, деякі місцеві депутати з юридичною освітою закликали забрати в нас і це та комусь віддати – аби тільки не залишилося редакції... 

Реформу не всі прийняли з радістю. Деякі місцеві ради зустріли її «в штики», всупереч вимогам закону відмовилися виходити зі складу засновників. Наразі в країні триває низка судових розглядів, і суди, віддамо їм належне, ухвалюють рішення на користь колективів редакцій, вимагають виконати вимоги закону. Є й серед редакційних колективів противники реформи, і їх досить багато, особливо в тих областях, де місцеві газети традиційно отримували значні бюджетні дотації. Жодна редакція не зважилася на реформу на Закарпатті, мало таких на Київщині. Однак уже більше 300 комунальних газет завершили реформування, і серед них – «Ірпінський вісник». Комунальне підприємство міської ради «Редакція газети «Ірпінський вісник» стало приватним підприємством «Медіа-центр «ДієСлово». Співзасновники – фізичні особи – працівники редакції. Ми більше не контролюємося владою, хоча й залишилися партнерами – маємо зафіксоване в законі пріоритетне право висвітлювати її діяльність на договірних засадах.

«Ірпінський вісник» доволі легко пройшов процедури реформування. Потрібно віддати належне міській раді – ніякої протидії реформі не чинилося. Ми вдячні нашим колишнім засновникам за розуміння необхідності та суті реформи преси.

Час, відведений на реформування, завершується 31 грудня 2018 р. Усі редакції, які не встигнуть реформуватися, будуть ліквідовані, газети – закриті. Хоча й без цього якась частина газет найближчим часом може припинити своє існування, адже в багатьох випадках бюджетні дотації складали 40, 50, 60 відсотків доходів редакцій. Якою буде доля в «Ірпінського вісника»? Зважаючи на високу собівартість виготовлення газети (поліграфічні послуги лише за останній рік зросли на 40%) та низку інших вагомих факторів, які сьогодні не сприяють успішному веденню газетного бізнесу в Ірпені, редакції не буде легко. Однак ми зробимо все можливе для того, щоб «Ірпінський вісник» і надалі виходив та був доступним для наших читачів.

 

 

Коментарі: