Ірпінь – невелике, але дуже красиве та сучасне місто у Київській області. Розташований на річці Ірпінь за 8 км на північний захід від Києва. Колись це було нічим не привабливе передмістя Києва. А починалося все близько 200 років тому з будівництва залізниці посеред лісу, навколо якої спочатку утворилося дачне селище, а потім почали будувати багатоповерхівки. Сьогодні Ірпінь дивує своєю облаштованістю та доглянутістю, і зміни там справді вражають. Їх видно неозброєним поглядом на вулицях, дорогах, майданчиках.

Населення Ірпеня – 60 тис. чоловік, і воно постійно зростає. Він манить сім’ї з дітьми, тут є чим їх зайняти, а також тих, хто працює в Києві чи віддалено і хоче проводити час подалі від столичної метушні та ближче до природи. Тим більше, житло тут дешевше, ніж у столиці, до якої – рукою подати. А якщо придбати квартиру в новобудові, то можна отримати додаткові переваги: ​​автономне опалення, пластикові вікна, покращене планування та необхідну інфраструктуру, яка зводиться разом із ЖК.

  • Місто: Ірпінь
  • Країна: Україна
  • Область: Київська
  • Дата заснування: 1899р.
  • Площа: 110,83 км²
  • Населення: 60084 (2020)
  • Телефонний код: +380 4597
  • Поштові індекси: 08200 – 08290

Місто умовно поділено залізницею на дві частини. З одного боку розташовані приватні будинки, а з іншого – хрущовки та багатоповерхівки, серед яких деякі висотою до 20 поверхів. Блоки новобудов нагадують столичні райони, де можна, не виїжджаючи, отримувати все потрібне для життя. Найчастіше ЖК мають закриту територію, де є майданчик для дітей, футбольне поле, тренажери, паркінг. На перших поверхах розміщено аптеки, кафе, магазини, медичні кабінети. Загалом те, що необхідно звичайному обивателю. Для тих, хто шукає компроміс між міською квартирою та приватним житлом, будують таунхауси, де, крім житлової площі, є своя територія.

Город также заботится о безопасности своих жителей, и в этом ему помогают около 100 камер видеонаблюдения. Нельзя не отметить современное оснащение улиц: удобные остановки общественного транспорта, новое освещение, дизайнерские урны, многочисленные детские площадки, упорядоченные рынки и комфортные автостоянки. Все это, казалось бы, незначительные мелочи, к которым быстро привыкли, но еще не так давно этого в городе не было.

В Ірпені можна отримати всі послуги, які можна тільки уявити: стрижка, манікюр, ремонт техніки, пошиття одягу, хімчистка, грумінг та інші. Як правило, всі вони є у межах одного житлового комплексу. Наявність великих магазинів та супермаркетів, а також широкий асортимент товарів не змусить їхати до столиці у пошуках чогось смачного чи екзотичного. А безкоштовна доставка в деяких з них швидко вирішить проблему забезпечення продуктами. Ціни тут трохи вищі, ніж в інших містах. Якщо взяти для прикладу чашку латте, то вона обійдеться за вартістю, як у Києві. Любителям шопінгу доведеться вирушити до столиці, оскільки торгових центрів практично немає.

Турбота в цьому місті про місцевих жителів видно на кожному кроці. Вона не оминула навіть власників собак. Якщо вихованець справив потребу, на спеціальній «станції» можна взяти пакетик та прибрати за собакою.

Дороги – те, чим дивує сучасний Ірпінь усіх, хто до нього приїжджає. Тут капітально відремонтовано півсотні вулиць, збудовано нові тротуари та велодоріжки, замінено підземні комунікації, обладнано мережу зливної каналізації, якої раніше в місті практично не було.

Вагомі зміни торкнулися медицини та освіти: відкрито два комунальні садки, клуб для дітей з особливими потребами «Дивосвіт», почали працювати нові дитячі поліклініки та 3 амбулаторії сімейної медицини. Зважаючи на швидке зростання чисельності населення та велику кількість дітей, у місті і досі залишається проблема віддати дитину до державної установи. На чергу потрібно встати одразу після народження малюка. Але є приватні садки, які відкриваються регулярно. Потрапити туди можна без проблем. Для підготовки дітей до школи діють приватні розвиваючі гуртки та мовні курси.

У загальноосвітніх школах відкривають мотиваційні класи, де успішні учні здобувають стипендії. На території кожного є сучасні спортивні майданчики. 2017 року урочисто відкрили унікальний ліцей інноваційних технологій «Еліт», аналогів якому в Україні немає. Вищу освіту можна здобути в Університеті державної фіскальної служби України. Це єдиний вищий навчальний заклад. Тому багато хто їде вчитися у великі міста і столицю. У місті також повністю модернізували майданчики дитячої та юнацької спортивної школи; відкрито один із найкращих стадіонів Київської області. У центральному Будинку культури – одній із найстаріших будівель міста, діють гуртки танців, вокалу, театральної майстерності. Тут також відбуваються звітні концерти класичної музики.

Місце, де завжди збирається багато людей – центральна площа, вона головна. Видно, що її дизайн зроблений із душею та зі смаком. Красива плитка, безліч ослонів, газони, клумби, ліхтарі, штучне озеро нікого не залишають байдужим. Граючі фонтани, які підсвічуються у вечірній час, роблю її ще більш привабливою, а в зимовий період безліч сяючих вогнів перетворюють площу на казку. Тут знаходиться одна з найкрасивіших та найоригінальніших пам’ятників Тарасу Шевченку.

Головною візитною карткою міста є парки та сквери, кожен з яких особливий, у кожного своя особливість, тематичний стиль та ландшафтний дизайн. Їх там понад двадцять. У 2016 році Ірпінь потрапив до національного реєстру рекордів України за найбільшу кількість парків та скверів, збудованих та відреставрованих за 2 роки. Вони розосереджені у всьому місті, тому немає обділених районів. При в’їзді до міста зустрічає Центральний парк – найбільший. Для відпочинку в ньому є все: гарні доріжки, ставок із фонтаном, дитячі майданчики, скульптури, передбачений центр велопрокату та зона барбекю з мангалами, стилізованими під диких тварин.

Вони додають особливої ​​атмосфери поєднання з природою у сосновому лісі. Ірпінські велосипедисти можуть насолоджуватися добре освітленими велосипедними доріжками, яких поки що немає на тротуарах та дорогах. Розташований у парку храм Митрополита Володимира має свою сучасну історію. У 1918 р. митрополита розстріляли більшовики. Місцеві жителі хотіли назвати парк на честь нього, але мер міста, щоб уникнути присвоєння йому культу особистості, не підтримав цієї ініціативи, оскільки його ім’я було так само Володимир.

Неподалік Центрального парку розташований парк Незнайки, який названий на честь письменника Миколи Носова, який проживає в Ірпені в дитячі та юнацькі роки. Горбистий рельєф, озеро з фонтанами, зелені газони, вимощені плиткою доріжки, вражають своєю красою. Місцем, яке приваблює сюди молодь, є екстрим-парк. У теплу пору року можна відпочити в кафе з пуфиками на вулиці, взяти напрокат веломобіль, самокат, а для найменших – машинку, але навіть узимку тут є чим зайнятися, наприклад, покататися на лижах чи санках.

Один із найбільших та найкрасивіших парків – парк Письменників – епіцентр творчості та натхнення, розташований на території Будинку творчості письменників. У ньому жили та творили відомі особи: Олександр Довженко, Остап Вишня, Павло Тичина, Михайло Стельмах, Максим Рильський та багато інших поетів та прозаїків. Подейкують, що на території Будинку є таємні підземні шляхи, але потрапити туди може не кожен. Спочатку Ірпінський маєток збудував київський фабрикант і нотодрукар Іван Чоколов для коханки-балерини. Коли вона дізналася, що у коханого є сім’я, наклала на себе руки на другому поверсі цього будинку.

Кажуть, що її дух блукав коридорами до пожежі, яка сталася 1993 року. Територію парку прикрашають скульптури, пам’ятники, альтанки, пішохідні містки створюють атмосферу спокою та умиротворення.

Парк Покровський славиться безліччю дерев’яних скульптур та є найбільшим серед аналогічних парків в Україні. Казкові постаті особливо приваблюють сім’ї із дітьми. Він оточує чаклунством з першого відвідування.

На території також є дитячі та спортивні майданчики, кав’ярня. Парк знаходиться у відносно старій частині міста за залізничним переїздом. Покровський оточений новобудовами та є одним із улюблених місць для прогулянок місцевих жителів.

Родзинка міста – набережна. Берег невеликої річки Ірпінь облагороджений найкраще на цілих 3 км. За однією з гіпотез, найбільш достовірною, місто отримало назву завдяки їй. У заплавах річки Ірпінь знайшли останки мамонтів, носорогів, північних оленів, кістки печерного ведмедя. У річці було близько 52 видів риби.

На жаль, сьогодні вона виглядає не так, як у давнину та її екосистема потребує відновлення. Тим не менш, це одне з улюблених місць відпочинку мешканців та гостей, куди наче запрошують кумедні яскраві тварини, розміщені на території. Тут все облаштовано так, щоб відвідувачі почувалися комфортно: велодоріжка, дитячий майданчик, гамаки, лавочки, зона барбекю. Для любителів гострих відчуттів підійдуть байдарки, їх можна взяти напрокат, а для затятих рибалок спеціально обладнані місця та дерев’яні причали. Спортивні майданчики з різним обладнанням та поле для ігор призначені для спортсменів.

Газони біля води підійдуть для релаксації. На безпечній пляжній території можна поплавати. Чисті та продумані зони набагато комфортніші для відпочинку, ніж ліс, хоча ніхто не применшує гідності ірпенської дикої природи. Там є свої принади, і всі охочі можуть сходити по гриби або просто насолодитися свіжим повітрям та ароматом сосен.

В Ірпені вшановують пам’ять героїв, які загинули на Сході України. На їх честь побудовано алею слави, де розташоване дерево життя зі своїми іменами, написаними на листочках. Символічний снаряд, що потрапив у дерево, нагадує трагічні події. Також фото загиблих розміщено вздовж алеї.

Природною пам’яткою Ірпеня є 600-річний дуб Прадуб, заввишки 30 м і в обхваті 5,9 м. Він змушує задуматися, що ж було 600 років тому, коли маленький паросток майбутнього велетня потягнувся до сонця. А це було в 1400…року.

Ірпінь обирають для життя не лише за інфраструктуру, гарні парки, чисте повітря, а й за зручне сполучення зі столицею. 80% населення працюють у Києві. На маршрутному таксі в спокійний час можна дістатися крайньої точки метро Академмістечко за 15-20 хвилин. Цю станцію з Ірпенем з’єднує траса із чудовим дорожнім покриттям. Чудово, якщо є власне авто, але потрібно врахувати, що при виїзді з міста в годину пік може бути пробка. Також кожні 15 хвилин з Оболоні та Святошина їздять автобуси з 6 ранку та до 10 вечора. З центрального залізничного вокзалу ходить електричка. Час у дорозі – 50 хвилин. Годинник пік припадає на ранковий і вечірній годинник. Іноді можна домовитись із місцевими водіями, які відвезуть до Києва за договірною ціною. Що стосується міського громадського транспорту, у межах міста він рухається у двох напрямках. Але на тлі відстаней великих міст, в Ірпені все близько, можна пройтися пішки. Машин у місті багато, але є проблема із парковками: їх недостатньо. Житлові комплекси ростуть як гриби, а двори не розраховані на таку кількість авто. На одній АЗС, що діє, з тієї ж причини, може виникнути черга.