Мы в соцсетях

– Я вас зневажаю. Знаєте, наскільки? А от настільки! – і молодик у новенькому автомобілі з навстіж відкритими вікнами увімкнув музику на повну потужність. Та так, що від її басів у людей на четвертому поверсі почали дзижчати шибки і вібрувати в сервантах чайні сервізи.

Хоча я трохи перестаралася: він не говорив «я вас зневажаю». Він просто о десятій вечора під вінками багатоповерхівки увімкнув музику. Голови обурених почали визирати з її вікон, перекрикувати баси погрозами, на що меломан час від часу позирав, неохоче відриваючи погляд від яскравого екрану смартфона і, розводячи руками, кидав: «Я нічого не порушую – ще немає 23-ї!»

Втім, хіба до такого звикати? У цьому нашпигованому  «термітнику» жителі самі нерідко «втрачають страх» і вмикають динаміки у квартирах так, що вуха рве, і на кілька поверхів важко гупають, тріщать і волають їхні «хіти». І що? Не подобається – живи в лісі. Або у вимираючому житомирському селі. І там медитуй собі у тиші.

Тріщить і волає, між іншим, майже всюди: в маршрутці з-під навушників якогось чергового пасажира-меломана, на вулицях біля магазинів – великих і маленьких, а про приватний сектор і говорити нічого – там люди вільні, давно розкріпачені, тож як повиносять колонки під хату, то весь куток цілий день мліє від децибел, поки вони колорадів труять (а хто їм винен – хай не слухають, якщо не подобається!).

Веселий у нас народ, жити не може без мистецтва. Та й хто заборонить? Ну, хай уночі – за це й справді можна вляпатися в неприємності. А вдень – «що хочу, те й роблю!» А не влаштовує – їдьте на таксі, затикайте вуха.

От би Піфагора на них! Він жив до нашої ери, але розумів, що музика – не така вже й безневинна річ, хоча й незамінна у виховному процесі. Піфагор навіть вивів наукові принципи вивчення цього виду мистецтва, яке, між іншим, в античні часи відносили до математичних наук. Та й Шекспір попереджав, що музика має силу «зло перетворювати в добро, а добро на шкоду». Неспроста ж сучасні науковці не перший рік заповзято експериментують із взаємодією звуків і ДНК людини, проводять численні досліди з рослинами й тваринами, даючи їм слухати то важкий рок, то мазурки Шопена. Про збільшення надоїв молока в корів після музики Моцарта і Баха я взагалі мовчу – хто цього вже не знає?

Так, із давніх-давен люди розуміли, що музика може суттєво впливати на психіку слухача. А далі йде ланцюжкова реакція – зміна психічного стану тягне за собою інші дії, вибір, рішення... А значить – зміни в долі!

Звісно, не мені вам розказувати, що інформація, яку несе в собі звукова хвиля (як і будь-яка інша хвиля в нашому світі), здатна викликати резонансну активність у конкретному відділі мозку, активізація якого, у свою чергу, веде до вироблення гормону, що відповідає даній області. Поширюючись усім організмом, гормон, звичайно ж, впливає на роботу органів. Надмірна кількість певного гормону утворює дисбаланс у роботі всього організму. А якщо це відбувається постійно, то можливі різні патології. Ми ж, спостерігаючи такі зміни у стані здоров'я, часто не розуміємо їхніх причин. А вони можуть таїтися в тому, що у вас під вікнами хтось регулярно накручує децибели!

Або ви самі це робите.

А заодно провокуєте інших використати той же рівень децибелів в абсолютно не музикальній розмові з вами. У кращому разі.

Тож будьте обережні! Звуки і справді часом дуже несподівано впливають на психіку людей. От муха, яка весь цей час, поки я писала цей текст, дзижчала наді мною, уже про це знає.

Точніше, знала…

Теги:
Автор:
 Юлія БЕРЕЖКО-КАМІНСЬКА
Комментарии:

Останні новини