Мы в соцсетях

Якщо ви не можете працевлаштуватися – і не тому, що немає роботи, а через якісь додаткові обставини – не впадайте у відчай. Віднині вам допоможуть підготовлені фахівці: вашим зусиллям налагодити своє життя вони забезпечать спеціальний соціальний супровід за підходом «кейс-менеджмент». Це новий для України метод, який від початку року впроваджує Ірпінський міський центр зайнятості (МЦЗ) спільно з низкою партнерських організацій. 

ОТЖЕ, КЕЙС-МЕНЕДЖМЕНТ

Англійське слово «кейс» (case), яке входить до складу цього терміну, перекладається не як «валіза», що більш звично, а як «випадок». Кейс-менеджер – це фахівець, який має допомогти вам розібратися з конкретними труднощами, складними життєвими обставинами, що заважають влаштуватися на роботу. Він оцінює потреби клієнта, його ситуацію, визначає мету і створює план дій для її досягнення, який може передбачати залучення інших фахівців та організацій.

Про все це заступник директора Ірпінського міського центру зайнятості Олена Сотнікова розповіла під час зустрічі з представниками організацій, які є потенційними партнерами в запровадженні кейс-менеджменту. Це управління праці та соціального захисту населення, а також служби у справах дітей і сім’ї Ірпінської та Бучанської міських рад; Територіальний центр соціального обслуговування ІМР і Бучанський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; управління освіти і науки Ірпінської та відділ освіти Бучанської міськради; Ірпінське об’єднане управління Пенсійного фонду, Ірпінське бюро безоплатної правової допомоги тощо.

Присутність представників бучанських установ зумовлена тим, що Ірпінський центр зайнятості, окрім Ірпеня, Гостомеля, Коцюбинського і Ворзеля, обслуговує також і Бучу.

«На сьогоднішній день кейс-менеджмент – це дійсно новий шлях вирішення проблеми працевлаштування, а нерідко й подолання інформаційної неграмотності наших громадян, тому що не всім відомо про ті можливості, які існують», – сказала Олена Сотнікова.

«Бувають об’єктивні причини, які перешкоджають поверненню людини до активної зайнятості. Наприклад, звертається жінка, яка не може працювати, бо її дитину не приймають у дитсадок. І вона змушена сидіти вдома з дитиною, не маючи при цьому можливості забезпечити її й себе ані харчуванням, ані одягом, ані оплатити комунальні послуги. Фахівець – кейс-менеджер – індивідуально розробляє з цією людиною програму: продумує, яким чином влаштувати дитину в дошкільний заклад, чи, можливо, допомагає знайти роботодавців, які запропонують гнучкий графік роботи. Тобто він має максимально зробити все, щоб жінка могла працювати», – пояснює Олена Вікторівна.  

Окрім матерів малолітніх дітей, є й інші малоконкурентоздатні на ринку праці групи населення, які потребують додаткової підтримки при працевлаштуванні. Це, зокрема, особи передпенсійного віку, молодь, яка шукає перше місце роботи, люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, колишні ув'язнені. Серед іншого, кейс-менеджмент може передбачати підвищення конкурентоздатності безробітного на ринку шляхом розвитку необхідних навичок.

При цьому, зауважують у центрі зайнятості, кейс-менеджер не вирішує проблему клієнта замість нього.  

Одним із головних критеріїв, за якими безробітний може претендувати на такий соціальний супровід, є необхідність залучити до вирішення його проблеми партнерські організації. Тому їм запропоновано надати центру зайнятості інформацію, необхідну для створення карти послуг, які можна отримати від цих організацій. Маючи доступ до такої карти, кейс-менеджер, який створює індивідуальний план для клієнта, за потреби включатиме до нього звернення до організацій-партнерів.

«Звернувшись до Центру зайнятості та потребуючи для вирішення питання працевлаштування якихось допоміжних послуг, людина повинна отримати всю інформацію. Це дуже зручно, коли в одній установі можна централізовано отримати ґрунтовну відповідь щодо вирішення своїх питань при допомозі інших організацій. Таким чином, ми мінімізуємо черги і соціальну напругу», – зазначила Олена Сотнікова.

До речі, працівники служби зайнятості забезпечать клієнта індивідуальним супроводом і після його офіційного оформлення на роботу: вони проводитимуть моніторинг тривалості зайнятості, дотримання умов і рівня оплати праці, заявлених роботодавцем, рівня задоволеності клієнта роботою, виявлення проблем на робочому місці, а також додаткових потреб задля адаптації та збереження робочого місця.

Метод кейс-менеджменту вже апробовано в семи пілотних центрах зайнятості – у Харкові, Одесі, Львові, Вінниці, Житомирі, Кременчуку й Маріуполі. Це відбувається в рамках Програми розвитку ООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні» за напрямом «Залучення до ринку праці найуразливіших груп населення та жінок» – у партнерстві з Державною службою зайнятості та Міністерством соціальної політики України. Фінансову підтримку новації надає уряд Туреччини.

РИНОК

Яка ж ситуація на ринку праці в Приірпінні загалом?

У 2017 році до Ірпінського міського центру зайнятості по допомогу в працевлаштуванні звернулись 1986 осіб – майже на 5% більше, ніж у 2016-му. 1054 людини отримали статус безробітного, що на 8,6% менше, ніж у попередньому році. Нову роботу знайшли 607 із них – на 22% менше, ніж за 2016 рік. До оплачуваних громадських робіт і робіт тимчасового характеру, які допомагають безробітним втриматися «на плаву», протягом року було залучено 329 осіб.

На професійне навчання за рік направили майже 200 людей. Основні напрямки підготовки: менеджер, кондитер, кухар, бухгалтер, продавець продовольчих товарів, менеджер із управління персоналом, перукар, адміністратори.

Протягом січня нинішнього року до центру зайнятості звернулася 161 особа, 80 отримали статус безробітного.

Загалом, за даними на початок лютого, на обліку перебувають 1894 особи, з них 482 – зі статусом безробітного. 410 отримують допомогу з безробіття. 8% від загальної кількості зареєстрованих безробітних – люди віком до 35 років.

У 2017 році було працевлаштовані семеро людей із інвалідністю і троє пройшли професійне навчання. Зараз на обліку в Ірпінському центрі зайнятості – 14 безробітних, які мають інвалідність.

На початок року в Ірпінському регіоні зареєстровано лише три вакантні місця, на яких створені умови для працевлаштування людей із особливими потребами.           

До речі, наведена статистика стосується не лише жителів Приірпіння. Відповідно до Закону «Про зайнятість населення», до служби зайнятості можуть звертатись громадяни незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. Як відзначають в Ірпінському МЦЗ, останнім часом значно збільшилася кількість звернень безробітних з інших населених пунктів – Горенки, Мостища, Микуличів, Михайлівки-Рубежівки, Клавдієва-Тарасового і навіть Києва. Протягом 2017 року в Ірпінському центрі зайнятості зареєстрували та надали статус безробітного 378 таким особам, працевлаштували 179 із них. Станом на початок року на обліку перебувало 160 осіб, зареєстрованих не за місцем постійного проживання.

В останні роки до Ірпеня приїхало багато людей із Криму та Донбасу. За три роки і три місяці до Ірпінського центру зайнятості звернулися 669 внутрішньо переміщених осіб. Протягом останнього року – 107. Працевлаштовано 22 вимушених переселенців. На початок 2018 року мають статус безробітного 36 внутрішньо переміщених осіб, 31 отримує допомогу.

Гострою проблемою нині є працевлаштування військовослужбовців, зокрема демобілізованих із зони АТО. Здебільшого роботодавці, до яких вони звертаються з направленнями від центру зайнятості, відмовляють.

Торік до Ірпінського МЦЗ звернулися 24 демобілізовані військовослужбовці, працевлаштовано п’ятьох із них. Зараз статус безробітного мають 15 колишніх військових, допомогу отримують 13.          

Центр зайнятості співпрацює з активними ринкоутворюючими підприємствами, що мають актуальні вакансії. Серед них 10% – державні та комунальні підприємства, установи й організації. Всі інші пропозиції надходять від приватного сегменту.

Спеціалісти, на яких сьогодні найбільший попит – це медичні працівники (лікарі, фармацевти) та програмісти. Затребувані й представники робітничих професій: електрогазозварники, слюсарі-ремонтники, токарі, електрики. Також пропонується багато вакансій, які не потребують кваліфікації: укладальники-пакувальники, підсобні робітники, водії, прибиральниці, двірники.

На першій позиції серед професій, що втрачають попит на ринку – юристи, економісти, продавці.

За інформацією, яку надають Ірпінському центру зайнятості роботодавці, найбільш оплачуваними нині є програмісти, менеджери, інженери та бухгалтери. Найменш оплачувані професії –прибиральники, двірники, робітники, які займаються благоустроєм, мулярі, помічники вихователів та молодші медичні сестри.

У річному вимірі найбільше зросли зарплати працівників освіти (57,9%), охорони здоров’я (45%), військових (69,3%). Ріст зарплат у промисловості становив у середньому 29% порівняно з попереднім роком. Така динаміка характерна для всієї країни.

Нині Державна служба зайнятості пропонує охочим легальну роботу в Ізраїлі. Влітку 2016 року уряди України та Держави Ізраїль підписали угоду про тимчасове працевлаштування українців в окремих галузях на ринку праці Ізраїлю. Згодом було підписано імплементаційний протокол між Міністерством соціальної політики України та Управлінням із питань населення та імміграції при ізраїльському Міністерстві внутрішніх справ щодо працевлаштування кваліфікованих українських працівників у будівельній галузі Ізраїлю. 

 

Комментарии:

Останні новини