Мы в соцсетях

Нещодавно помітного резонансу в мережі Інтернет набув виступ засновника Facebook Марка Цукерберга, який колись покинув навчання в Гарварді, щоб займатися своєю мережею, а днями все ж таки закінчив цей всесвітньо відомий університет і виступив перед випускниками ВНЗ на церемонії вручення дипломів.

«Ми зможемо стати поколінням, яке покладе край бідності і хворобам», – упевнено промовив він, говорячи про крупні цілі, про зміни і побудову суспільства, про нове визначення рівності, що на перший погляд видаються утопічними, як і всі великі ідеї та помисли, однак, судячи з того, як ці слова почали поширюватися світом, знаходячи відгук у мільйонів людей, думається, що багато хто їх приймає, відчуває їхню правоту і має готовність втілювати їх, а дехто це вже повноцінно здійснює.

Що ж такого сказав Цукерберг і що із цього виступу може надихнути нас – у далекій від Гарварда Україні?

«Знайти мету – ще недостатньо. Виклик для нашого покоління – створити світ, де у кожного буде відчуття мети.

Одна з моїх улюблених історій – про те, як Джон Кеннеді відвідав космічний центр NASA. Він побачив прибиральника зі шваброю, підійшов і запитав, чим той займається. Прибиральник відповів: “Пане президенте, я допомагаю доставити людину на Місяць”».

За словами Цукенберга, мета – це відчуття того, що ми всі є часткою чогось більшого, ніж ми самі, що ми потрібні. Мета створює відчуття справжнього щастя. «Коли наші батьки закінчували виші, мету їм давала робота, церква, громада. Але сьогодні технологія і автоматизація знищують безліч робіт. Членство у громадах зменшується. Багато хто відчуває себе відірваним від світу, пригніченим, намагається заповнити цю порожнечу».

Щоб наше суспільство розвивалося, перед нами поставлено виклик: не тільки створювати нові робочі місця, а й відтворити у людей відчуття мети. Але недостатньо самому мати мету. «Ви повинні створити відчуття мети для інших. Я навчився цього на власних помилках. Я ніколи не сподівався створити компанію – я сподівався вплинути на світ. І коли до нас почали приєднуватися нові люди, я припустив, що і вони хочуть того ж.

Нашому поколінню доведеться зіткнутися з тим, що десятки мільйонів робочих місць замінять автоматичні процеси, на кшталт машин і вантажівок на автопілоті. Але у нас є потенціал зробити набагато більш значущі речі.

Для кожного покоління існують завдання. Понад 300 000 осіб працювали над тим, щоб доставити людину на Місяць, включаючи того прибиральника. Мільйони волонтерів по всьому світу прищеплювали дітей проти поліомієліту. Мільйони людей побудували дамбу Гувера і створили інші великі проекти. Ці проекти не просто давали людям мету, вони давали всій країні відчуття гордості і того, що ми здатні на великі діяння.

Зараз – наша черга робити великі справи.

Але дозвольте мені розкрити секрет: ніхто цього не знає спочатку. Ідеї не з’являються повністю оформленими. Вони прояснюються, поки ви працюєте над ними. Потрібно тільки почати».

Цукерберг застерігає, щоб ті люди, які поставити перед собою і мають справжнє бажання працювати на велику мету, були готові до того, що їх не зрозуміють. Адже кожен, хто працює над великим задумом, зіткнеться з тим, що його назвуть божевільним, навіть якщо вкінці він виявиться правим. Кожен, хто бере ініціативу на себе, отримає у відповідь критику за те, що рухається занадто швидко. Адже завжди знайдеться хтось, хто захоче загальмувати того, хто йде попереду.

«У нашому суспільстві ми часто не беремося за великі діяння, оскільки боїмося помилок. Чого ж ми чекаємо? Настав час і для нашого покоління зайнятися важливою громадською роботою. Як щодо того, щоб зупинити зміни клімату, перш ніж ми угробимо планету, і залучити мільйони людей до виробництва і встановлення сонячних панелей? Як щодо лікування всіх хвороб і пропозиції волонтерам стежити за даними по здоров’ю і публікувати свій геном? Сьогодні ми витрачаємо в 50 разів більше на те, щоб лікувати вже хворих людей, ніж на дослідження того, що потрібно зробити, щоб люди взагалі не хворіли. Як щодо модернізації демократії, щоб кожен міг голосувати он-лайн, і персоналізації освіти, щоб кожен міг вчитися?

Ці досягнення нам під силу. Давайте вершити великі справи, не тільки заради прогресу, але й заради створення цілі», – закликає Марк.

Озираючись на наші реалії, саме висока мета, як на мене, може допомогти вирватися з того зачарованого кола, з якого уже скільки часу ми не бачимо виходу. Велика мета як на персональному, так і загальнонаціональному рівнях дасть сили, одухотворить, сповнить надією, підтягне події абсолютно іншого значення – значно глобальнішого, вагомішого. І у цій справі не може бути «трьох гетьманів» чи «хати скраю».

От тільки яка вона – велика мета кожного з нас і нашого народу? І чому ми чекаємо, що хтось за нас визначить це, а заодно і втілить?

Юлія БЕРЕЖКО-КАМІНСЬКА

 

 

 

Теги:
Автор:
 Юлія БЕРЕЖКО-КАМІНСЬКА
Комментарии:

Останні новини